ІСТОРІЯ МУЗЕЮ ВАН ГОГА
Про Музей Ван Гога
Музей Ван Гога в Амстердамі присвячений життю і творчості легендарного голландського художника Вінсента Ван Гога. Тут зібрана найбільша колекція його картин, малюнків і листів, що налічує понад 200 картин і 500 малюнків. Колекція музею організована за п'ятьма основними періодами життя Ван Гога: Нюенен (1880-1885), Антверпен (1886), Париж (1886-1888), Арль (1888-1889), Сен-Ремі (1889-1890) та Овер-сюр-Уаз (1890). Музей, який має постійну колекцію та проводить тимчасові виставки, відкрився у 1973 році і є одним з найбільш відвідуваних музеїв світу.
Мистецтво та вплив Ван Гога
Музей Ван Гога пропонує відвідувачам подорож світом Ван Гога через його знамениті картини, такі як «Соняшники», «Спальня» та «Їдці картоплі», а також його листи та малюнки. Ці твори ілюструють його художній розвиток, а також внутрішні конфлікти та емоції, які він переживав, — надію, любов, відчай і біль. Цей популярний музей також підкреслює, як Ван Гог надихнув пізніших художників, таких як Моріс де Вламінк і Кес ван Донген. Експозиція включає дев’ять автопортретів та деякі з його найперших картин 1882 року.
Твори сучасників Ван Гога
Окрім творів Ван Гога, у музеї представлені картини та скульптури інших митців імпресіоністського та постімпресіоністського напрямків. Серед них — твори Поля Гогена, Клода Моне, Анрі Тулуз-Лотрека, Едуара Мане та Жоржа Сера. Колекція також включає скульптури Огюста Родена та Жюля Далу, що дає відвідувачам можливість ширше ознайомитися з мистецтвом XIX століття.
Вінсент ван Гог: Ранні роки
Вінсент ван Гог народився 30 березня 1853 року в селі Зундерт, Нідерланди. Він виріс у багатодітній родині в Брабанті та закінчив початкову школу, покинувши її у віці 14 років. У 16 років він покинув рідний дім і, за допомогою дядька, почав працювати підмайстром у галереї «Гупіль і Ко» (Goupil & Cie). У вересні 1872 року він розпочав тривалу листування зі своїм молодшим братом Тео, який у 1873 році приєднався до компанії «Гупіль» у Брюсселі. Того ж року Вінсента перевели до лондонського офісу «Гупіль».
У пошуках сенсу життя
Вінсент ван Гог кілька років шукав свій життєвий шлях. Він пробував себе в різних професіях — як арт-дилер, вчитель і мирянський проповідник, але жодна з них не приносила йому задоволення. У цей період він дедалі більше цікавився релігією та мистецтвом і переїхав до Бельгії, щоб працювати в бідній гірничій громаді як проповідник-аматор, допомагаючи шахтарям, але намагаючись створити тісну релігійну спільноту. Заохочений своїм молодшим братом Тео, він вирішив присвятити себе мистецтву. У віці 27 років Вінсент прийняв рішення стати художником і в 1880 році почав серйозно займатися малюванням, переїхавши до Брюсселя, щоб навчатися та налагоджувати зв’язки з іншими художниками. Його брат Тео відіграв вирішальну роль у його становленні. Незважаючи на те, що Тео не мав оплачуваної роботи, він продовжував фінансово підтримувати брата.
«Їдці картоплі»
У 1883 році Вінсент повернувся до батьківського дому в Нюенені, де зосередився на зображенні сільського життя та створенні таких творів, як «Їдці картоплі». Хоча він працював наполегливо, його похмурий стиль не користувався популярністю в Парижі. Бажаючи розвиватися як художник, він у 1886 році переїхав до Антверпена, щоб навчатися в художній академії, але не сприймав її традиційні методи, вважаючи їх надто обмежувальними. Тоді він переїхав до Парижа і почав навчатися у відомого художника Фернана Кормона. Він почав експериментувати з кольором та сучасними стилями, що ознаменувало значний поворот у його творчості.
Період перебування Вінсента у Франції
У Парижі Вінсент ван Гог розвинув свій власний неповторний стиль і почав використовувати яскраві, насичені кольори та короткі мазки. На нього вплинули такі сучасні художники, як Клод Моне, Анрі Тулуз-Лотрек та Еміль Бернар. Тематика його робіт змінилася: замість похмурих сцен, таких як «Їдці картоплі», з’явилися більш світлі сюжети, зокрема кав’ярні, бульвари та квіткові натюрморти. Натхнення він черпав також із японських гравюр на дереві, що спонукало його до використання сміливих ліній та кольорів. Через два роки Вінсент втомився від метушливого міського життя і в лютому 1888 року переїхав до Арля, шукаючи спокою та натхнення в сільській місцевості.
Проблеми з психічним здоров’ям
Вінсент ван Гог провів цілий рік у психіатричній лікарні в Сен-Ремі. Незважаючи на проблеми з психічним здоров’ям, він був дуже плідним і створив близько 150 картин. У кращі дні він малював у саду, а згодом йому дозволили працювати за межами лікарні. Він також копіював твори відомих художників, таких як Рембрандт і Мілле. Його психічний стан часто погіршувався, і в якийсь момент, під час кризи, він з’їв олійну фарбу, після чого йому дозволили лише малювати. Проте він продовжував працювати, сподіваючись, що час і терпіння допоможуть йому одужати. У квітні 1889 року Тео одружився з Йоганною Бонгер, а в січні 1890 року Вінсенту повідомили, що вони назвали свого новонародженого сина на його честь: Вінсент Віллем ван Гог. На честь цієї події Вінсент написав картину «Цвітіння мигдалю» і надіслав її як подарунок для немовляти.
1890 рік — останній рік життя Вінсента
На початку 1890 року бельгійське об’єднання художників «Les Vingt» представило шість картин Вінсента ван Гога на груповій виставці в Брюсселі. Одна з цих картин, «Червоний виноградник», була продана, а сам художник отримав схвальні відгуки. Тео також подав роботи Вінсента на конкурс «Салону незалежних» у Парижі в 1888 році. У березні 1890 року там було виставлено десять картин Вінсента, які отримали схвальні відгуки.
У свої останні місяці життя Вінсент ван Гог мешкав в Овер-сюр-Уазі, зосередившись на живописі за підтримки доктора Поля Гаше. Його знаменита серія «Соняшники» була створена під час перебування в Арлі. Він сподівався створити художню спільноту в тихому селі Арль, і Тео переконав свого друга-художника Поля Гогена приєднатися до нього. Вінсент і Гоген деякий час працювали в гармонії, але незабаром між ними виникли напруження. Після бурхливої сварки з Гогеном Вінсент відрізав собі частину вуха. Потім він знову поступив до психіатричної лікарні й продовжував малювати.
У липні 1890 року, дізнавшись, що Тео розглядає ризикований крок у бізнесі, Вінсент занепокоївся і повернувся до Овер-сюр-Оу, відчуваючи депресію та невпевненість щодо свого майбутнього.
Пізніше того ж місяця, у віці 37 років, Вінсент ван Гог покінчив життя самогубством. Незважаючи на те, що він знаходив певний спокій у живописі та природі, його постійні боротьба з психічними розладами та тривога щодо майбутнього стали нестерпними. Його брат Тео, який завжди був для нього опорою, був глибоко вражений цією втратою. Вінсент залишив після себе понад 850 картин і майже 1300 малюнків.
Після Вінсента: Створення Музею Ван Гога
Після смерті Вінсента ван Гога в 1890 році його брат Тео успадкував його художні твори. Коли через шість місяців помер і Тео, його вдова Йоганна ван Гог-Бонгер взяла на себе догляд за колекцією. Йоганна популяризувала мистецтво Вінсента, продаючи деякі твори та зберігаючи інші. Після її смерті в 1925 році колекція перейшла до її сина, Вінсента Віллема ван Гога. Протягом багатьох років вона перебувала в Музеї Стеделік в Амстердамі на правах позики, а в 1962 році була передана до Фонду Вінсента ван Гога, заснованого урядом Нідерландів.
У 1963 році уряд Нідерландів доручив архітектору Герріту Рітвельду спроектувати Музей Ван Гога. Рітвельд помер у 1964 році, а будівництво музею було завершено у 1973 році. У 1998 та 1999 роках Мартієн ван Гоор провів реконструкцію будівлі, а японський архітектор Кішо Курокава добудував нове крило. Наприкінці 2012 року музей закрили для чергової реконструкції, і протягом цього часу 75 творів виставлялися в музеї H’ART.
Крадіжки творів мистецтва
У вересні 2013 року Музей Ван Гога представив "Захід сонця в Монмажурі" - давно втрачену картину, яку прийняли за роботу іншого художника і врешті-решт знайшли. Це була перша повнорозмірна картина Ван Гога, знайдена з 1928 року, створена 4 липня 1888 року.
У 1991 році двадцять картин, у тому числі "Їдці картоплі", були викрадені, але швидко повернуті всього за 35 хвилин. Деякі картини, як-от "Пшеничне поле з воронами", були пошкоджені, а чотирьох чоловіків, у тому числі двох охоронців музею, було засуджено. У 2002 році було викрадено дві картини, і після пропозиції винагороди в 100 000 євро вони були знайдені в хорошому стані в 2016 році на віллі в Італії.
Хочете дослідити життя і творчість Вінсента Ван Гога?
Досвід без натовпу
Екскурсія в музеї Ван Гога для невеликих груп
Відкрийте для себе картини Ван Гога і дізнайтеся про життя художника з досвідченим гідом і без черги! Це екскурсія для невеликих груп, яка ідеально підходить для тих, хто шукає більш інтимний досвід подалі від великого натовпу. Це також означає, що ви зможете чітко чути свого гіда, а він матиме час відповісти на ваші запитання. Дізнайтеся, як Ван Гог вирішив стати художником у 27 років, як його "Соняшники" були написані лише трьома відтінками жовтого та багато іншого!
Гнучкий маршрут
Приватна екскурсія по музею Ван Гога
Відвідайте Музей Ван Гога з приватною екскурсією, розробленою спеціально для вас. Насолоджуйтесь індивідуальною увагою вашого гіда-експерта та досліджуйте найбільш знакові картини Ван Гога. Дізнайтеся про техніку та історію створення таких відомих шедеврів, як "Їдці картоплі" та "Соняшники", а також зазирніть у його особисту боротьбу та листування з братом Тео. Розкрийте спадщину Ван Гога та його вплив на сучасне мистецтво і культуру.